- рицарський
- [ри/царс'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
рицарський — а, е. 1) Стос. до рицаря. 2) перен. Вихований, підкреслено чемний, благородний (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
рицарський — прикметник … Орфографічний словник української мови
тевтонський — а, е. Прикм. до тевтони й тевтонці. Тевтонські племена. •• Тевто/нський о/рден католицький духовно рицарський орден, що виник у Палестині наприкінці 12 ст.; військова організація німецького рицарства у 13 16 ст … Український тлумачний словник